Поради психолога

Поради батькам п’ятикласників

Будь-які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних навчальних знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація.

Якщо вас щось  турбує в поведінці вашої дитини, або щось змінилося в поведінці,  зверніться до класного керівника  і обговоріть це з ним  і, при потребі, зі шкільним психологом.

Напевно, найголовніше в житті учня  - це звикання до самостійності. Привчайте дитину до самостійності поступово. Дитина сама  повинна складати портфель, при потребі самостійно дізнаватися те, що потрібно в однокласників  (домашнє завдання та ін.).  Не потрібно відразу послаблювати контроль  за навчанням дитини. Це може привести до того, що дитина не буде виконувати завдань.

Цікавтеся шкільними справами своєї дитини, при потребі обговорюйте складні ситуації чи конфліктні ситуації з нею.

Порадьте дитині при потребі звертатися до класного керівника, або до психолога.

Старайтеся не обмежуватися стандартним запитанням: «Як твої справи в школі?».

Не карайте дитину за негативну оцінку, а краще поможіть їй ту оцінку виправити (виправити, вивчивши краще той предмет, з якого, на вашу думку, гірша оцінка, ніж та, на яку могла б ваша дитина здати).

Напевно, найголовніше, що батькам потрібно запам’ятати, що негативних (поганих) оцінок в школі не існує.

Не висловлюйтесь негативно про школу, вчителів у присутності дитини, навіть, якщо вам здається, що для цього є підстави. Створюйте у дитини позитивне ставлення до школи. Спробуйте розібратися у проблемній ситуації, що виникла. Краще, щоб вчитель був вашим спільником.

Використано матеріали з таких сайтів:

https://gimnaziya20.ks.ua/vykhovna-robota/sotsialno-psykholohichna-sluzhba/rekomendatsii-dlia-batkiv/179-poradi-batkam-uchniv-5-go-klasu.html

https://sites.google.com/site/bogdanivskazosiiistupeniv/informacia-dla-batkiv/poradi-batkam-p-atiklasnikiv

http://school109.edu.kh.ua/storinka_psihologa/rekomendacii_psihologa_batjkam_pyatiklasnikiv/

 

 

Рекомендації батькам першокласників

Найкращим для збереження психічного здоров’я під час адаптації до школи є лагідне і позитивне ставлення батьків до дітей, а також розуміння їх внутрішнього світу, проблем і переживань. Напевно, ми всі розуміємо, що немає якогось готового рецепту, також моделей виховання.  Ось деякі рекомендації для полегшення адаптаційного процесу дитини до школи:

Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна,  не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих.

Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами.

Підбадьорюйте, демонструючи впевненість в успіху дитини і його можливості.

Специфіка уваги дитини в тому, що дитина може концентрувати свою увагу не більше ніж на 10-15 хв.

В дитини переважає мимовільне запам’ятовування (запам'ятовується те, що цікаве, яскраве, а не те, що необхідно запам'ятати).

Елементи логічного мислення розвиваються на підставі наочно-образного (тобто  дитина мусить побачити очима, а на слух їй тяжче зрозуміти) .

Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте, коли вона того бажає.

Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.

Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб.

  www.ippo.if.ua>predmety>pochatkove>media>files>батькам

3. www.ippo.if.ua/predmety/pochatkove/media/files/%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC.doc

4.https://satanivska-gromada.gov.ua/10-porad-batkam-pershoklasnika-14-56-23-10-11-2016/tanivska-gromada.gov.ua/10-porad-batkam-pershoklasnika-14-56-23-10-11-2016/

Батькам

Якщо Вам потрібна порада психолога, то звертайтесь, описавши проблему в коментарях.

Адаптація дитини до школи

   У недалекому минулому ваш малюк вчився робити перші кроки, задавав вам постійні "чому" і міг цілими годинами безперервно слухати, як ви йому читаєте улюблені казки. Ви раділи тому, як ваша дитина миттєво осягає все нове, знайомлячись з навколишнім світом. Але ось відбулося, і перше вересня постукало у ваш дім, нагадавши про те, що вашому малюкові пора поповнювати почесні ряди першокласників.

   І ось вони основні клопоти з приготування до школи. Придбання шкільної форми для першокласників, красивого ранця, пенала і зошитів. Та й дитина вже давно чує від вас, як саме вона повинна вести себе в школі: слухати вчителів, добре поводитися і, що найголовніше, вчитися на одні "дванадцятки". Це, звичайно, добре, а от чи готова дитина, фізично і психологічно адаптуватися до нових змін у своєму житті, а точніше, до школи.  

Йдемо до школи по-філіппінськи.

    Почнемо ми з того, що багатьох батьків мучить дилема: з якого віку найкраще віддавати дитину в школу - з шести чи все-таки з семи років? У цьому випадку, якщо ваш малюк своїм біологічним віком помітно різниться від паспортного, фахівці рекомендують скористатися, так званим, філіппінським тестом. Його суть полягає в тому, що дитині необхідно постаратися через свою голову доторкнутися кінчиками пальців лівої руки до свого правого вуха. Якщо дитина не в змозі це зробити - їй ще рано йти в школу. Значить, малюка краще віддавати на навчання все-таки з семи років. У цьому віці і сама адаптація першокласника до школи відбувається швидше.

Готуємося "у всеозброєнні".

       Іноді буває така неприємна ситуація, що дитина не вимовляє окремі звуки або букви. У такому випадку вам обов'язково необхідно звернутися до логопеда, який повинен порекомендувати вам курс спеціальних вправ спрямованих на поліпшення мови малюка. Це все пов'язано з тим, що першокласники в школі, пишуть слова в такому ж порядку, як і вимовляють. Ось з цієї причини корекція мови - найкращий шлях до успішності школяра.

Перші проблеми у житті.

    Бувають випадки, коли маля йде в школу, як "на каторгу", без найменшої радості в очах, побоюючись того, що його там чекає. У першу чергу, це помилка самих батьків, які заздалегідь "розфарбували" дитині школу, як щось веселе і розважальне або, як місце де за нього неодмінно "візьмуться, як слід". Тут, головне, правильно розкласти по поличках і розтлумачити дитині всі "плюси" і "мінуси" її перебування в стінах школи і навіщо взагалі їй це необхідно.

Доречі, найважчим предметом для дитини є саме письмо. Тому вже з п'яти років, батькам необхідно розробляти руку малюка шляхом писання йому букв і деяких слів. Плюс до всього, непогано буде, якщо малюк почне викладати або збирати із спеціального конструктора різні візерунки або фігурки. А от починати читати дитині найкраще з чотирьох - п'яти років.

Хто рано встає ...

   Перша адаптація дитини до нового життя, в першу чергу, пов'язана з умінням рано вставати. Для дітей, які не ходили попередньо в садок, привчити себе до нового режиму вельми складно. Вони зазвичай звикли пізно лягати і так само пізно вставати. У цьому випадку торсати дитину щоранку з криками: "Вставай, пора в школу!", - зовсім не варто. Постарайтеся купити для дитини спеціальний барвистий будильник і навчіть її ним користуватися. Це неодмінно допоможе малюкові підлаштуватися до нового ритму життя.

До речі, намагайтеся якомога більше виховувати у своєї дитини почуття відповідальності. Для цього, давайте їй спеціальні "дорослі" доручення. Наприклад, прибрати в своїй кімнаті, сходити в магазин за хлібом. Роблячи це, дитина повинна обов'язково усвідомлювати, що замість неї цього ніхто не зробить. Якщо ваша дитина усвідомлено поставиться до цих речей, то вона обов'язково так само саме буде ставитися і до шкільного процесу навчання.

Робимо уроки разом.

    Для того щоб адаптація дитини до занять сталася набагато швидше, неодмінно допомагайте робити їй домашні завдання. Хоча в цій ситуації є одне "але". Робіть це так, щоб дитину не почала відвідувати думка, що їй будуть допомагати все її життя.

Якщо ваш першокласник приніс першу "двійку", не варто його лаяти і дорікати цим. Просто поговоріть з ним і поясніть, що головне не сама оцінка, а його старання. Зайві скандали з приводу поганої оцінки можуть легко вибити дитину з психологічної рівноваги і змусити нервувати. Головне з найперших днів виробити в дитини бажання до знань і відвідування школи. Адже в цій справі, головне не примус, а саме бажання школяра до навчання.

Адаптація першокласників до шкільного життя відбувається легше, якщо батьки будуть:

-         усвідомлено ставитися до особистого права дитини на помилку. У цьому випадку дитині необхідно пояснити, що всі ми "вчимося на своїх помилках" і тому від цього ніхто не застрахований;
- показувати першокласнику, що вони впевнені в його потенціалі і можливостях. Тут головне, щоб дитина усвідомлювала той факт, що в будь-яку важку хвилину ви її підтримаєте. Для малюка, у якого відбулися зміни в житті (він став школярем) це дуже важливо. Але не забувайте, що дитина повинна також розраховувати і на свої можливості та сили;

-         навчити дитину раціонально розподіляти свій час і витрачати енергію. Для цього необхідно, щоб першокласник відводив спеціальний час для виконання домашнього завдання і при цьому мав вільну годинку на відпочинок і спілкування з друзями;

-         не змушувати першокласника методом "батога" добре вчитися або мати зразкову поведінку в школі.  Пам'ятайте, що це має відбуватися усвідомлено і не порушувати його звичний і спокійний ритм життя;
- бути завжди терплячими, наполегливими і в той же час добрими до вашого малюка. Завдяки саме вашому ставленню до першокласника, його адаптація в школі пройде набагато швидше. Адже тільки батьки здатні допомогти своєму чаду пережити будь-які зміни і труднощі в його житті.

Перебування в шкільному колективі

  Перебуваючи в шкільному колективі, учні отримують перший досвід учбової співпраці з окремими ровесниками в колективі, в групах ровесників. Дитячий колектив в даному випадку працюватиме, перш за все як механізм підтримки дитини в новій ситуації.

  Велику увагу на даному етапі вчитель та сім’я приділятимуть режиму дня молодшого школяра. Для кращої обізнаності вчителя в дотриманні учнями домашнього режиму дня школяра та вироблення у них вміння правильно розприділити час для навчання, харчування та відпочинку. В повсякденному житті проводяться різні тренінгові вправи. Діти згадують, що вони роблять вранці, готуючись до школи, і увечері, прийшовши зі школи.

Режим дня в кожному класі обговорюється по-своєму. В одному класі першокласники показують пантоміму, в іншому — малюють, а в третьому — підбирають картинки, які ілюструють необхідні дії. Кожна група обговорює також свій план шкільного дня і обгрунтовує його. Потім першокласники обговорюють, що ж, на їх погляд, найважливіше для справжнього школяра і що відрізняє школяра від дошкільника. В результаті роботи на цьому етапі діти осмислюють досвід учбової співпраці, тобто розбираються, що їм заважає, а що — допомагає стати справжніми школярами.

Короткі поради фахівців:

— ніколи не займайтесь виховною роботою з дитиною в поганому настрої;
— оцінюйте вчинок, а не саму дитину. Сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме;
— надайте дитині самостійність, а не контролюйте кожен її крок;
— не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів;
— не підказуйте дитині готового рішення, а показуйте можливі шляхи.

Система виховання Марцелини Даровської.

1. Не відступайте перед труднощами, вони повинні бути!
2. Останнім словом вашої розмови з дітьми нехай буде заохочення. Завжди - пробачення, ніколи - відштовхування. 
3. Ніколи не вимагай до себе довіри. Покірно працюй, щоб її удостоїтись.
4. Найважливіше, чому варто вчити дітей - це вдячність. Без неї немає ні любові, ні справедливості. Лише холод.
5. Не можна примусити вчити напам'ять незрозумілі речі, від цього тупіє розум.
6. Постійна критика відбирає відвагу. Будь ласка, вчімося бачити в людях найкраще. А якщо в них є і найгірше, говорити їм - все одно - тільки найкраще.