Було в жінки щастя... В ту весну далеку,
дарунок від
Бога принесли лелеки –
так довго жадану єдину дитину,
мов сонечко яснеє, – крихітку-сина.
Своє янголятко кохала, плекала,
мов квітку, ростила, всю душу вкладала...
Злетіли роки несподівано хутко –
зростила орла одинока голубка.
І сином своїм не натішиться мати!
Їй тільки б радіти, онуків плекати...
Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла
і "градами" душі людей обпалила…
8 березня учні 7-Б класу відвідали сім’ю Кончевичів , їх зустріли батько та мати Тараса, хлопці привітали матір загиблого воїна та подарували їй квіти. В щирій душевній розмові пані Кончевич пригощалала чаєм гостей та з гордістю розповідала про сина .
Пам’ять про Тараса Кончевича , який поклав життя
за мирне небо над нашою головою завжди
буде жити в наших серцях. Низький уклін Вам пані Таїсо, хай Вас Бог оберігає, а
Віра, Надія і Любов ніколи не покидають ваше серце!
Слава Україні ! Героям слава!