середу, 8 березня 2017 р.

ВСІМ МАТЕРЯМ ЗАГИБЛИХ В АТО – НАШ ЗЕМНИЙ УКЛІН...


Було в жінки щастя... В ту весну далеку,
дарунок від  Бога принесли лелеки –
так довго жадану єдину дитину,
мов сонечко яснеє, – крихітку-сина.

Своє янголятко кохала, плекала,
мов квітку, ростила, всю душу вкладала...
Злетіли роки несподівано хутко –
зростила орла одинока голубка.
І сином своїм не натішиться мати!
Їй тільки б радіти, онуків плекати...

Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла
і "градами" душі людей обпалила…



 8 березня учні 7-Б класу відвідали сім’ю Кончевичів , їх зустріли батько та  мати Тараса, хлопці привітали матір загиблого воїна та подарували їй  квіти. В щирій душевній розмові  пані Кончевич пригощалала чаєм гостей та з гордістю  розповідала про сина .
Пам’ять про Тараса Кончевича , який поклав життя за  мирне небо над нашою головою завжди буде жити в наших серцях. Низький уклін Вам пані Таїсо, хай Вас Бог оберігає, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидають ваше серце!

Слава Україні ! Героям слава!

понеділок, 6 березня 2017 р.

Літературно-мистецький вечір з нагоди 146-річчя від Дня народження Лесі Українки


25 лютого 2017 року українська та світова громадськість відзначає 146-річчя з дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладача та культурного діяча Лариси Петрівни Косач, відомої як Леся Українка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури.
26 лютого в Народному домі Щирця  відбулося театралізоване свято до дня народження  Лесі Українки.
У сценічному дійстві взяли участь учні 4-9 класів Щирецької ЗОШ №1 імені Героя України Богдана Ільківа . У їх виконанні прозвучали поезії та музичні композиції до творів видатної поетеси.
З цікавістю та захопленням слухали учні та гості свята розповідь вчителя Пасіцької Марії Степанівни про родину Косачів-Драгоманових, дитинство майбутньої поетеси, атмосферу в якій вона зростала, її перші літературні злети та хворобу, з якою Леся вела тридцятилітню боротьбу. Учасники вечора переглянули відеофільм «Леся Українка – слово, чому ти не твердая криця…». Під час святкового вечора звучала  лірична поезія. «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» – так називається лист-сповідь Лесі Українки,  який  продекламувала  вчитель Хейлик Люба Федорівна. Цей твір можна зарахувати до інтимної лірики української письменниці; він був написаний під впливом особистих глибоких почуттів до Сергія Мержинського – першого кохання Лесі.
Діти та вчителі зуміли відчути й донести до слухачів любов поетеси до рідної землі, бажання служити українському народові, незламну волю до перемоги. У свій час М. Рильський сказав: "Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова "умру - не здамся" і проголосила серед стогонів і зойків різного роду нитиків "Contra spem spero!" (Без надії сподіваюсь)".