ВСІМ МАТЕРЯМ ЗАГИБЛИХ В АТО – НАШ ЗЕМНИЙ УКЛІН...

Було в жінки щастя... В ту весну далеку,

дарунок від  Бога принесли лелеки –

так довго жадану єдину дитину,

мов сонечко яснеє, – крихітку-сина.

Своє янголятко кохала, плекала,

мов квітку, ростила, всю душу вкладала...

Злетіли роки несподівано хутко –

зростила орла одинока голубка.

І сином своїм не натішиться мати!

Їй тільки б радіти, онуків плекати...

Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла

і "градами" душі людей обпалила…

 8 березня учні 7-Б класу відвідали сім’ю Кончевичів , їх зустріли батько та  мати Тараса, хлопці привітали матір загиблого воїна та подарували їй  квіти. В щирій душевній розмові  пані Кончевич пригощалала чаєм гостей та з гордістю  розповідала про сина .

Пам’ять про Тараса Кончевича , який поклав життя за  мирне небо над нашою головою завжди буде жити в наших серцях. Низький уклін Вам пані Таїсо, хай Вас Бог оберігає, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидають ваше серце!

Слава Україні ! Героям слава!